ОПИС ДОКУМЕНТУ

Автори:

Косенко Іван Юрійович

Депутат міської ради
Доповідач:

Косенко І.Ю. - депутат міської ради
Підготував:

Депутат міської ради
Галузь:

Галузева
Статус:

Новий проєкт
Дата:

16.04.2018

ДРУК ПРОЄКТУ РІШЕННЯ

ПРОЄКТ РІШЕННЯ № 955-8-рд
Про звернення до вищих органів влади щодо недопущення руйнування традиційних українських цінностей, інституту сім’ї та щодо заборони пропаганди гомосексуалізму

              Проект рішення
            № 955-8-рд
    ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА РАДА    
<                 
                 
Про звернення до вищих органів влади щодо недопущення руйнування традиційних українських цінностей, інституту сім’ї та щодо заборони пропаганди гомосексуалізму          
>                 
                 
Відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Черкаська міська рада
 
ВИРІШИЛА:
 
1. Схвали текст звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони (згідно додатку).
2. Надіслати звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони (згідно додатку).
3. Контроль за виконанням рішення покласти на міського голову Бондаренка А.В.
                 
                 
Міський голова         А.В. Бондаренко
           
 

 
Президенту України Петру Порошенку
Голові Верховної Ради України Андрію Парубію
Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману
Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Олександру Турчинову
 
 
З В Е Р Н Е Н Н Я 
 
Черкаської міської ради
 
Згідно з Конституцією України та визнаними Україною міжнародними правовими документами держава має зобов’язання перед інститутом сім’ї щодо її розвитку та захисту.
Так, відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави. У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім’я, як союз чоловіка й жінки є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Згідно зі статтею 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Водночас глибоку занепокоєність викликає той факт, що донині влада так і не визначилася зі стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Така стратегія, на нашу думку, повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних цінностях і традиційному для нашого народу розумінні сім’ї, як союзу чоловіка та жінки.
У світлі останніх подій навколо висвітленого питання, ми вважаємо факт видалення без обґрунтованих законних підстав петиції проти пропаганди гомосексуалізму із серверу Адміністрації Президента свідомим ігноруванням та запереченням волі народу як єдиного носія влади та зокрема громадян України, що підписали цю петицію до Президента України, зі сторони Адміністрації Президента, свідомим суттєвим наступом на гарантоване Конституцією України право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, що викликає глибоке занепокоєння. При цьому не має жодного значення, на чию вимогу був влаштований цей наступ на конституційні права українців. Нагадуємо, що згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сьогодні є безліч викликів, які впливають на стан людей і сімей в Україні: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиначки, неповні сім’ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень. Разом з тим з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу лише штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, зокрема:
1) у проекті анонсованих змін до Конституції України Робоча група з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної Комісії підготувала змінену редакцію статті 51, яка визначає поняття шлюбу та сім’ї. Якщо у чинній Конституції зазначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», то у запропонованих змінах пропонується записати: «Право на шлюб, створення сім’ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї».
Тобто виключаються слова «чоловік» та «жінка». У такий спосіб здійснюється спроба закласти конституційну основу для легалізації так званих одностатевих «шлюбів» і партнерств;
2) у листопаді 2015 року Уряд затвердив план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Зокрема, цей документ передбачає легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства для одностатевих пар в Україні вже до 2017 року, всиновлення дітей трансгендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про ЛГБТ як про норму сексуальної поведінки, проведення так званих «гей-парадів» за державної підтримки тощо;
3) у листопаді 2015 року Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю. Головна мета цієї ініціативи – впровадити терміни «гендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне правове поле. Таким чином, була встановлена пряма дискримінація людей і роботодавців (у тому числі у релігійних і навчальних закладах), які не вважають за можливе працевлаштовувати в себе людей, що ведуть аморальний  спосіб життя. Нагадуємо, що в Україні діє Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», що є одним для всіх;
4) у лютому-березні 2016 року Кабінет Міністрів України запровадив посаду Урядового уповноваженого з питань сім’ї та призначив на неї Адріана Буковинського, відомого своєю відданістю справі захисту інтересів сім’ї та моральності в українському суспільстві. Проте за кілька днів під тиском ЛГБТ-організацій і урядових структур інших країн Кабінет Міністрів України без жодного правового обґрунтування скасував своє ж рішення.
Водночас досвід окремих країн Східної та Центральної Європи – членів Європейського Союзу наочно засвідчує можливість інтегруватися до європейської спільноти, зберігаючи традиційні для них моральні підходи щодо сім’ї і не відступаючи від притаманних їм духовно-моральних цінностей.
З огляду на зазначені вище нормативні документи та Постанову Верховної Ради України  від 08.12.2015  № 854-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Сімейна політика України – цілі та завдання», з метою захисту інституту сім’ї, усвідомлюючи відповідальність перед прийдешніми поколіннями українців, виражаючи свою повагу, просимо вас:
1. Зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, у якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
2. Виключити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та інших законів, законопроектів і урядових документів, як такі, що несуть виключно ідеологічне й антинаукове навантаження, та не допустити включення до тексту проекту Трудового кодексу України, що нині готується до розгляду у другому читанні у Верховній Раді України.
3. Не допустити ухвалення Закону України «Про цивільне партнерство», що передбачено п.6 статті 105 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.
4. Виключити з регулятивних правових актів в освітній сфері та з текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету «подолання гендерних стереотипів».
5. Заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо. Ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму».
6. Створити Міністерство у справах сім’ї або запровадити інститут Урядовго уповноваженого з питань сім’ї. На відповідні посади призначити людей, які відомі своєю відданістю справі захисту інтересів сім’ї та моральності в українському суспільстві.
7. Зупинити процес внесення змін до Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині викривлення дефініцій сім’ї, шлюбу, батьківства, материнства й дитинства.
8. Підійти до питання ратифікації «Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» дуже виважено; не створювати умов для так званої «позитивної дискримінації», тобто дискримінації всіх інших громадян України, до кого не має стосунку та на підтримку кого не спрямована ця Конвенція.
 
 
Від імені Черкаської міської ради
 
Міський голова
 		         А.В. Бондаренко
 
 

Попередній проект Наступний проект