ОПИС ДОКУМЕНТУ

Доповідач:

Департамент економіки та розвитку

Підготував:

Департамент економіки та розвитку

Галузь:

Галузева

Статус:

Новий проєкт

Дата:

24.09.2021

ДРУК ПРОЄКТУ РІШЕННЯ

ПРОЄКТ РІШЕННЯ № 396-9-рд
Про затвердження Концепції розвитку цифрових компетентностей  жителів міста Черкаси

              Проект рішення
            396-9-рд
    ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА РАДА    
               
                 
Про затвердження Концепції розвитку цифрових компетентностей  жителів міста Черкаси
 
         
               
                 
            З метою забезпечення запровадження принципів державної політики розвитку цифрового суспільства, поширення використання державних та        міських електронних сервісів, їх доступності для громадян, відповідно до      Закону України «Про інформацію», постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 56 «Деякі питання цифрового розвитку», розпоряджень Кабінету Міністрів України  від 3 березня 2021р. №167-р «Про розвиток цифрових     компетентностей в суспільстві України»; від 12.06.2019 № 405-р «Про            затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної демократії в Україні на 2019-2020 роки»; від 17.01.2018 № 67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації»; від 30.01.2019 № 37-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019-2020 роки», керуючись статтями 25, 32, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,                          Черкаська міська рада
 
ВИРІШИЛА:    
 
          1.Затвердити Концепцію розвитку цифрових компетентностей жителів міста Черкаси (далі - Концепція) (додається).
          2. Виконавчим органам міської ради передбачати заходи щодо розвитку цифрових компетентностей жителів міста при підготовці внесення змін до діючих міських програм, безпосередньо пов’язаних з досягненням мети, визначеної в Концепції, та забезпечити в межах компетенції і повноважень вжиття заходів, спрямованих на реалізацію Концепції.
          3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Валенчука П.П.
 
                 
                 
Міський голова         А.В. Бондаренко
  
 
 
            Додаток
до рішення міської ради
від
 
 
  
Концепція
розвитку цифрових компетентностей жителів міста Черкаси

1. Загальні положення
Концепція розвитку цифрової грамотності жителів міста Черкаси (далі - Концепція) передбачає  аналіз стану цифрової грамотності, здійснення заходів щодо розвитку цифрових компетентностей населення міста, впровадження відповідних стимулів для цифровізації суспільної сфери, усвідомлення наявних викликів, набуття жителями міста цифрових компетентностей, стимулювання використання та споживання цифрових технологій та електронних послуг.
Цифрова компетентність є ключовою в умовах четвертої промислової революції. Цей термін включає в себе впевнене, критичне, творче та відповідальне використання і взаємодію з засобами цифрових технологій для навчання, працевлаштування, роботи, дозвілля та участі у суспільному житті. Він охоплює такі поняття як інформаційна грамотність та медіа-грамотність, комунікація та співпраця, створення цифрового контенту (включаючи основи програмування), безпека (включаючи захист персональних даних у цифровому середовищі та кібербезпеку), а також розв'язання різнопланових проблем з використанням цифрових технологій і навчання впродовж життя.  Детальний опис та рівні володіння надано в Рамці цифрових компетентностей громадян України у додатку до Концепції розвитку цифрових компетентностей громадян України, затвердженої Розпорядженням КМУ № 167-р  від 3 березня 2021 р. (https://bit.ly/3rBs8KL)
Розвиток цифрових компетентностей жителів міста полягає у впроваджені конкретних рішень, стимулів, мотивацій для збільшення попиту та формуванні потреб жителів щодо використання цифрових технологій, продуктів та електронних послуг у всіх сферах життєдіяльності.
Необхідно заохочувати місцевих жителів споживати та використовувати цифрові технології, зробити технології в місті доступними, щоб цифрові інфраструктури викликали бажання та мотивацію до них підключатися та ними користуватися.
  1. Основні принципи Концепції.
 
1.1.1. Доступність.
Доступність є базовою вимогою до функціонування системи е-послуг, цифрової освіти та інструментів формування цифрових навичок жителів міста. У процесі реалізації Концепції має бути застосовано лише такі інструменти та створено елементи екосистеми цифрової освіти, які зможе використати кожен житель міста незалежно від віку, соціального та матеріального становища з метою надбання необхідних компетенцій для ефективного використання цифрових сервісів міста. Концепція передбачає сприяння реалізації мети зазначеної Міністерством цифрової інформації, а саме «Українець, який хоче мати цифрові навички, може їх вільно набути!».
1.1.2. Стратегічність.
Передбачає функціонування системи, яка б формувала лояльне сприйняття цифрової трансформації, впровадження та швидку адаптацію смарт-рішень та здійснення цифрової трансформації усіх сфер міста, а також побудови стратегії залучення партнерів, соціально відповідального бізнесу та місцевої ІТ-спільноти.
1.1.3. Комплексність.
Використання різних форматів актуалізації запиту та навчання. Принцип, який визначає необхідність формування системи, яка поєднує в собі існування та постійний розвиток у місті спільноти цифрових менторів, діджитал-студентів, волонтерів, не лише шляхом навчання, але й шляхом формування відповідної цифрової культури в місті.
1.1.4. Методологічність.
Викладення та поширення матеріалу, обрання таких методів і форм навчання, які є простими, зрозумілими та інформативними для відповідної цільової аудиторії, а також змістовно відповідають вимогам концептуально-референтної Рамки цифрових компетентностей для громадян України.
1.1.5. Інноваційність.
Слугує орієнтиром на динамічні зміни в навколишньому світі та освітній діяльності, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості. Вказаний принцип свідчить про відкритість, здатність до передбачення та прогнозування на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на активні та конструктивні дії в швидко змінних ситуаціях.
Розвиток цифрових компетентностей має бути спрямовано не лише на ефективне використання цифрових технологій та е-сервісів жителями міста, на розвиток робочої сили та можливостей для розвитку кожного жителя, а й на створення нових цифрових технологічних рішень та нових е- сервісів в місті.
 
1.2. Терміни, які вживаються у цій Концепції.
цифрова грамотність – це здатність людини використовувати базові цифрові технології в сучасному цифровому суспільстві (цифрова грамотність включає комп’ютерну, інформаційну та медіаграмотність і є основою для формування/складовою частиною цифрової компетентності);
цифрова компетентність – це інтегральна характеристика особистості, яка динамічно поєднує знання, уміння, навички та ставлення щодо використання цифрових технологій для спілкування, власного розвитку, навчання, роботи, участі у суспільному житті, відповідно до сфери компетенцій, належним чином (безпечно, творчо, критично, відповідально, етично);
цифрова комунікація – це процес взаємодії осіб у цифровому середовищі з метою спілкування, обміну інформацією, організації спільної діяльності з використанням цифрових технологій;
цифрова навичка – це спроможність виконувати певну дію з використанням цифрових технологій впевнено, з належною точністю і швидкістю, яка з часом стає автоматичною (на відміну від цифрової компетентності, яка дозволяє виконувати комплексні завдання в цифровому середовищі);
цифрова освіта – це спосіб надання освітньої послуги з використанням цифрових платформ, нових цифрових і освітніх технологій, цифрових пристроїв та цифрових освітніх ресурсів;
цифрова культура - це освіченість людини у сфері цифрових технологій, творчі якості та здатності особистості, її вміння конструювати власні інноваційні рішення засобами цифрових технологій, спосіб творчої самореалізації людини, основою якого є діяльність із застосуванням цифрових технологій;
цифрові послуги (державні або приватні) – це послуги, що надаються споживачам (громадянам, бізнесу та організаціям) у цифровому форматі за допомогою цифрових технологій, наприклад, надання цифрового зв'язку, інформації та/або цифрового контенту, послуг розрахункового обслуговування тощо;
цифрове-волонтерство — використання цифрових технологій не лише для власних потреб, але й для навчання інших та вдосконалення оточуючого світу;
екосистема цифрової освіти — це системи всіх існуючих або новостворених сегментів, єдине функціонування яких дозволить підвищити рівень цифрових компетентностей населення;
центр доступу до цифрової освіти — елемент єдиної системи цифрової освіти, з облаштованим робочим місцем, мета якого навчити отримувати міські послуги в режимі онлайн та використовувати електронні сервіси, надати можливість людям переглянути «освітній серіал» та підвищити свій рівень цифрової грамотності, отримати на місці консультацію щодо набутих знань та застосувати їх на практиці;
смарт-бібліотека - це багатофункціональний елемент єдиної системи цифрової освіти у сфері розвитку та дозвілля, який забезпечує для користувачів можливість самостійно використовувати електронні сервіси «розумного міста» та технологічні новинки, є основним простором, де можливо підвищити рівень своєї цифрової грамотності;
цифрова інфраструктура - комплекс технологій, продуктів та процесів, що забезпечують обчислювальні, телекомунікаційні та мережеві можливості електронної взаємодії, обміну даними, сигналами тощо;
принцип безпаперовості - оцифрування документів;
лендінг - це вебсторінка, призначенням якої є зробити доступними електронні міські сервіси для кожного жителя, використовуючи розміщення коротких змістовних інструкцій, та забезпечити жителів міста можливістю вільно використовувати міські інструменти підвищення цифрової грамотності населення;
цифровий клуб - це спільнота, що складається з жителів міста, які зацікавлені в підвищенні своєї цифрової грамотності та для яких в рамках вказаного клубу існує система заохочень.
 
2. Опис існуючої ситуації в сфері цифрових компетентностей
 
Загальна оцінка цифрової грамотності всього населення України свідчить про те, що 53% українців знаходяться нижче позначки «базовий рівень» (https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/585cifrova_gramotnist_naselenna_ukraini_2019_compressed.pdf)
Аналіз рівня володіння цифровими навичками відображає стійку залежність між віком і цифровою грамотністю. У групі 40–49 років переважають ті, хто не мають достатніх цифрових навичок, а в групі 60–70 років таких людей майже 85%.
За рівнем цифрових компетенцій серед населення Україна значно відстає від сусідніх Польщі (65%) та Угорщини (69%), тоді як у Німеччині кількість населення з цифровими навичками більш ніж в 1,5 раза вища (78%).
Загалом рівень цифрової грамотності жителів м. Черкаси є низьким, аналогічно до інших міст і областей України. В той же час цифрові навички є новою категорією обов’язкової грамотності для всіх, незважаючи на вік та зайнятість. Окрім зазначених чинників питання підвищення цифрової грамотності набуває актуальності з огляду на зростання цифрових загроз – 34% мешканців України за останній рік стали жертвами шахрайських дій через Інтернет. При цьому існує великий потенціал для неформальної освіти у цій сфері. Зацікавленість у навчанні цифровим навичкам висловили 47% громадян. Окрім загальних цифрових компетенцій проблемою залишається і низький рівень цифрових навичок серед державних службовців, медиків і вчителів.
Cеред основних проблем низького рівня цифрової грамотності можна виокремити:
  • неможливість скористатись публічно доступними цифровими пристроями (інтернет кафе, бібліотеки тощо);
  • відсутність кваліфікованого персоналу, який може навчати різні верстви населення в офлайн та онлайн режимі;
  • відсутність адаптації освітньої політики під стратегію розвитку цифрової грамотності міста;
  • незнання/недостатні знання про наявність системного навчального контенту з цифрової грамотності українською мовою;
  • недостатній рівень вмотивованості в здобутті цифрових навичок;
  • розпорошеність ресурсів та зусиль державного, приватного сектору та волонтерів щодо пріоритезації тем навчання цифровій грамотності
 
 
 
3. Мета Концепції та очікувані результати від її реалізації.
 
Концепцію розроблено з метою більш зрозумілого, безпечного та доступного для кожного жителя використання державних та міських електронних сервісів, сприяння в ефективному управлінні містом,  особистого розвитку  жителів міста у цифровому суспільстві.
Очікуваними результатами розвитку цифрових компетентностей жителів міста Черкаси є:
  • досягнення не менше 80% цифрової грамотності населення за 5 років;
розвинута міська інтегрована система цифрової освіти; функціонування центрів доступу до цифрової освіти; ефективні безкоштовні курси з цифрової грамотності базового рівня; функціонування програми «Цифрові лабораторії» у закладах середньої  та професійно-технічної освіти;
  • взаємодія з усіма великими та середніми підприємствами міста з питань підвищення рівня цифрової грамотності працівників та громадськості;
єдина уніфікована електронна інструкція з використання міських сервісів міста;
  • розвинута мережа смарт-бібліотек; розроблений лендінг цифрової освіти у місті; карта доступності цифрової освіти;
  • відкрита «гаряча лінія» для отримання відповіді на запитання щодо наявності та використання можливостей з підвищення рівня цифрових компетентностей в рамках міської концепції;
  • функціонування міського цифрового клубу;
  • зручна та розвинена цифрова інфраструктура;
  • формування лояльного ставлення до впровадження смарт-рішень в діяльності міської влади;
  • збільшення кількості е-послуг;
  • закладення основи для подальшого розвитку цифрової економіки міста та підвищення конкурентоздатності в цій сфері;
  • збільшення кількості оброблюваних цифрових даних, які дозволяють отримувати цінну інформацію для використання в ділових процесах, суспільному житті, роботі міста;
  • розвинута цифрова культура в місті завдяки обізнаному сприйняттю жителями міста цифрової реальності, набуттю необхідних цифрових навичок  та компетентностей управляти нею та працювати в ній;
  • підвищений індекс використання державних, муніципальних та приватних електронних сервісів;
  • створення середовища, що унеможливлює корупцію як явище; втілення в життєдіяльність жителів міста принципу «освіта протягом життя» шляхом використання технології онлайн-навчання із застосуванням цифрових освітніх ресурсів;
  • формування у споживачів (бізнес, держава, громадяни) мотивації та потреби у цифрових технологіях;
  • наявність цифрових компетентностей у жителів міста, які б допомагали модернізувати, оптимізувати та розвивати власний бізнес і процеси життєдіяльності міста; розвинене вміння застосовувати цифрові технології для власних потреб; впровадження превентивних механізмів щодо виникнення нового виду дискримінації, спричиненої різними рівнями цифрової обізнаності населення у сфері використання цифрових технологій та електронних сервісів міста;
  • зменшення рівня кібератак та цифрового шахрайства шляхом формування культури особистої безпеки у мережі та використанні цифрових технологій;
  • створення цільових програм з метою забезпечення комфортних умов для функціонування та розвитку цифрових технологій;
  • підвищення конкурентоздатності людини на ринку завдяки вмінню працювати з цифровими даними та їх аналізувати.
 
4. Доцільність розвитку цифрових компетентностей жителів міста.
 
Розвиток цифрових компетентностей жителів міста обумовлений:
  • підвищенням рівня комфорту жителів шляхом впровадження цифрових технологій абсолютно у всіх сферах людської діяльності;
  • збільшенням впливу цифрових технологій на розширення можливостей людей навчатись, працювати, відпочивати, взаємодіяти;
  • забезпеченням спрощеного доступу жителів міста до е-послуг та товарів незалежно від віку;
  • полегшенням адаптивності до цифрових трансформацій і можливостей їх використання;
  • забезпеченням базових умов для ефективного управління містом; підвищенням ефективності фінансових інструментів в умовах обмеженості фінансових ресурсів з метою вирішення соціальних питань через смарт-рішення;
  • оперативністю прийняття рішень на базі цифрового стандарту, базуючись на спроможності керувати інформацією та використовувати інформаційні бази даних;
  • підвищенням віку конкурентоздатних осіб на ринку праці; цифрової трансформацією освіти та навчального процесу у цифровому суспільстві;
  • прискоренням економічного зростання цифрового ринку.
Відповідно до Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 67-р, створення та виконання національної програми навчання загальним і професійним цифровим компетенціям та знанням зазначено як одне з пріоритетних завдань на шляху до прискореного розвитку цифрової економіки.
Концепція розвитку цифрових компетентностей  в суспільстві України, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року №167-р, визнає необхідність розвитку цифрових компетентностей громадян України задля прискорення трансформаційних процесів розвитку цифрової економіки та суспільства та розвитку людського капіталу; подолання цифрової нерівності та цифрового розриву; покращення конкурентоздатності та зайнятості громадян України; сприяння розвитку електронної демократії та цифрового громадянства, реалізації активної громадянської позиції щодо залучення до участі в реалізації політик за допомогою відповідних цифрових технологій; підвищення рівня знань громадян щодо основних понять у сфері цифровізації, інформаційної та кібербезпеки; підвищення загального рівня резистентності громадян до небезпек у цифровому середовищі; сприяння становленню єдиного цифрового ринку на території України та гармонізації національного цифрового ринку з ЄС; закладення передумов та підґрунтя для створення стратегії та стратегічного плану дій для розвитку цифрових компетентностей для громадян та працівників основних професійних груп різних сфер економічної діяльності.
Таким чином, цифрова грамотність повинна стати однією з ключових компетентностей кожного громадянина України. Завдяки використанню цифрових технологій жителі міста зможуть більш ефективно набувати знання, вміння та навички у багатьох інших сферах життя. Активне впровадження цифрових технологій в систему суспільно-політичних відносин значно розширює можливості громадян щодо їх участі в процесах державного управління та впливу на прийняття управлінських рішень, створює умови для формування якісно нового рівня взаємодії органів влади та громадян.
 
5. Основні завдання Концепції.
 
Для ефективної реалізації Концепції та досягнення запланованих результатів необхідно:
5.1. дослідити кон’юнктури ринку та цільові аудиторії з метою отримання індексу рівня цифрової грамотності у місті;
5.2. впровадити систематичний моніторинг динаміки рівня цифрової грамотності;
5.3. організувати безкоштовний міський курс базового рівня цифрової грамотності;
5.4. відкрити в місті точки доступу до набуття цифрових компетентностей;
5.5. підвищити рівень цифрових компетентностей учнів, вчителів та батьків;
5.6. підвищити рівень цифрових компетентностей державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування;
5.7. створити та розвивати екосистему цифрової освіти у місті;
5.8. залучити усі департаменти міської ради до впровадження Концепції, забезпечення доступності до міських електронних сервісів у будь-якій сфері;
5.9. залучити усі підприємства та інші суб’єкти господарювання  міста до реалізації Концепції шляхом впровадження міського курсу з цифрової грамотності для своїх працівників;
5.10. залучити усі виконавчі органи  міської ради, комунальні підприємтсва, установи та організації до формування цифрової культури у місті та оперативного розповсюдження інформації;
5.11. запровадити принцип безпаперовості в роботі органів місцевого самоврядування шляхом розвитку цифрових компетентностей у посадових осіб. І таким чином досягти рівня не нижче 80% цифрової грамотності населення за 5 років дії даної Концепції.
 
  1. Заходи щодо розвитку цифрових компетентностей жителів міста
 
  1. Аналіз нормативно-правових актів у сфері електронної демократії
та цифрової грамотності.
6.2. Дослідження та аналіз кон’юнктури ринку, цифрових компетентностей  основних цільових аудиторій міста.
6.2.1. Соціологічне дослідження для різних цільових груп населення  міста (державні службовці, люди похилого віку, безробітні, медичні працівники, педагогічні працівники, учні, люди з інвалідністю та/ або особливими потребами, підприємці тощо) з метою виявлення рівня цифрових компетентностей відповідно до Рамки цифрових компетентностей для громадян України.( https://bit.ly/3rBs8KL)
6.2.2.Проведення дослідження щодо чинників, які впливають на рівень цифрової грамотності населення у місті.
6.2.3.  Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури в місті для підвищення рівня цифрових компетентностей населення.
  1. Впровадження безкоштовних курсів з цифрової грамотності, які змістовно відповідають вимогам Рамки цифрових компетентностей для громадян України, затвердженої Розпорядженням КМУ №167-р від 3 березня 2021р. та потребам різних цільових груп населення міста за результатами соціологічного дослідження;
 
  1. Формування партнерської мережі.
    1. Модернізація міських бібліотек передбачає їх перетворення у формат смарт-бібліотеки, що є поліфункціональним сегментом у сфері розвитку цифрової освіти
    2. Функціонування курсів підвищення цифрових компетентностей на базі створених територіальних центрів.
    3. Реалізація курсів цифрової грамотності на всіх великих та середніх підприємствах міста.
    4. Відкриття оффлайн-хабів у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.
    5. Формування та розвиток спільноти цифрових менторів, т’юторів та волонтерів.
    6. Створення та розвиток міських та районних цифрових-клубів та/ або центрів цифрової компетентності.
    7. Формування мережі профільних курсів з цифрової грамотності базового рівня відповідно до вимог Рамки цифрових компетентностей для громадян України.(https://bit.ly/3rBs8KL)
  2. Формування точок доступу до цифрових можливостей міста.
    1. Залучення приватного сектору та громадських організацій.
    2. Технічне облаштування Центрів надання адміністративних послуг робочого місця жителів міста.
    3. Розробка програмного забезпечення, що буде містити у собі короткі змістовні інструкції наявних міських електронних сервісів.
  3. Формування цифрової культури у закладах освіти.
    1. Щорічне здійснення моніторингу цифрових компетентностей  адміністрації закладів освіти, вчителів та вихователів, випускники закладів загальної середньої освіти та професійно-технічних училищ, з метою виявлення прогалин та рівня цифрових компетентностей, а також  щорічного відслідковування динаміки позитивних змін протягом дії даної Концепції.
    2. Розроблення стратегічних планів дій щодо цифровізації закладів     освіти, які передбачатимуть заходи спрямовані на підвищення рівня     цифрових компетентностей учасників освітнього процесу (керівників, вчителів, учнів, батьків тощо) відповідно до нових професійних стандартів та Рамки цифрових компетентностей педагогічних працівників, заходи спрямовані на підвищення рівня цифрових компетентностей учнів (а  також  заходи на здійснення інших напрямків цифрової трансформації закладу освіти, а саме покращення інфраструктури закладу освіти, збільшення швидкості підключення до мережі інтернет, автоматизації управління закладом, створення освітніх платформ з використанням LMS (Learning Management System), покращення якості та кількості цифрових освітніх ресурсів, е-підручників, е-журналів, е-розкладів занять, тощо);
    3. Створення та інтеграція Цифрових лабораторій в закладах середньої та професійно-технічної освіти.
    4. Формування мережі цифрових менторів та/або волонтерів у закладах вищої  та професійно-технічної освіти.
  4. Організація навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.
  5. Організація міського форуму цифрового спрямування для людей похилого віку.
  6. Створення механізмів інструктування з наявних електронних сервісів виконавчих органів Черкаської міської ради та їх використання.
  7.  Організація системи інформування про можливості підвищення, рівня          цифрової грамотності:
    1. створення лендінгу з цифрової грамотності;
    2. створення інтерактивної карти цифрової освіти;
    3. запуск «гарячої лінії».
  8. Інформаційне та маркетингове просування:
    1. створення комунікаційного плану популяризації  Рамки цифрових компетентностей для громадян України серед населення міста, роз’яснення необхідності підвищення рівня цифрової грамотності, підвищення рівня захисту від шахрайства та маніпуляцій в цифровому середовищі, уникнення інших небезпек в інтернеті, використанню цифрових технологій для навчання протягом життя та власного розвитку, для ефективного користування державними, комунальними та іншими електронними сервісами тощо.
    2. створення стратегії, спрямованої на актуалізацію запиту щодо цифрових компетентностей. Промоція включатиме в себе заходи, які спрямовані на впровадження цифрової культури, медіа та кібер-гігієни, шляхом проведення вистав, тижневих тренінгів, фестивалів, конференцій з цифрової грамотності та інших форм залучення різних цільових аудиторій.
  9.  Здійснення систематичного моніторингу ефективності обраних інструментів на реалізацію даної Концепції.
 
7. Строки виконання.
 
Враховуючи стрімке впровадження цифрових технологій, реалізація Концепції цифрової грамотності жителів міста  розрахована до 5 років.

 
 
Пояснювальна записка
до проекту рішення «Про затвердження Концепції розвитку цифрових компетентностей  жителів міста Черкаси»   
 
Даний проект рішення розроблений спільно з заступником міського голови з питань цифрової трансформації з метою забезпечення запровадження принципів державної політики розвитку цифрового суспільства, поширення використання державних та міських електронних сервісів, їх доступності для громадян, відповідно до Закону України «Про інформацію», постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 56 «Деякі питання цифрового розвитку», розпоряджень Кабінету Міністрів України  від 3 березня 2021р. №167-р «Про розвиток цифрових компетентностей в суспільстві України»; від 12.06.2019 № 405-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної демократії в Україні на 2019-2020 роки»; від 17.01.2018 № 67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації»; від 30.01.2019 № 37-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019-2020 роки».
 
 
                 
                 
Директор департаменту         І.І. Удод