Додаток

до рішення Черкаської міської ради

від_______________ № ___________

ПЕРЕЛІК

вулиці, провулків та узвозів, які перейменуються у місті Черкаси

Пояснювальна записка

до проєкту рішення:

«Про перейменування вулиці Пацаєва, провулків Панфіловців, Пастерівського, Пацаєва, Першотравневого, Попова, Праці, узвозів Паркового, Пастерівського у місті Черкаси»

Згідно з Протоколом топонімічної комісії при виконавчому комітеті Черкаської міської ради від 20.04.2022 від громадськості надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Пацаєва на вулицю Петра Дорошенка, провулку Панфіловців на провулок Галини Дидик,  провулку Пастерівський на провулок Петра Гулака-Артемовського,  провулку Пацаєва на провулок Віри Борушевської, провулку Першотравневий на провулок Ежена Деслава, провулку Попова на провулок Івана Пулюя, провулку Праці на вулицю Євгена Чикаленка,  узвозу Парковий на узвіз Князів Коріатовичів, узвозу Пастерівський на узвіз Єрмилівський. 

Петро́ Дороше́нко (1627, Чигирин — 19 листопада 1698, с. Ярополче, Московія) — визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України (1665—1676), очільник Гетьманщини (1668—1670). Козацький полковник, учасник Хмельниччини та московсько-української війни. Гетьманування, котре припало на добу Руїни, провів у постійних війнах, як із зовнішніми, так і з внутрішніми супротивниками. Народився в 1627 році в Чигирині, нині Черкаська область, Україна. Походив із давнього козацького роду, онук соратника Петра Сагайдачного Михайла Дорошенка, який загинув під час виправи на Крим 1628 року. Батько — наказний гетьман Дорофій Дорошенко.

 Галина Томівна Дидик (псевдо: «Анна», «Молочарка»; 17 квітня 1912, с. Шибалин, нині Бережанський район, Тернопільська область — 23 грудня 1979, с. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область) — діячка ОУН, референт підпільного Українського Червоного Хреста, зв'язкова і довірена особа Романа Шухевича — головного командира Української Повстанської Армії.

Петро́ Петро́вич Гула́к-Артемо́вський (16 (27) січня 1790, Городище, нині Черкаська область — 1 (13) жовтня 1865, Харків) — український письменник, науковець, перекладач, поет, байкар. Петро Гулак-Артемовський ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його кращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму.

Віра Григорівна Борушевська, голова Черкаської обласної організації всеукраїнського братства ОУН-УПА, 6 травня 2021 року Черкаський міськвиконком визнав Віру Григорівну «Борцем за незалежну Україну у ХХ столітті». За кілька днів Віра Борушевська відійшла у вічність.

Євген Деслав (фр. Eugène Deslaw, Євген Антонович Слабченко, 8 грудня 1899, Таганча — 10 вересня 1966, Ніцца) — французький та іспанський кінорежисер українського походження, активний діяч українського емігрантського руху, засновник українського скаутського руху на Наддніпрянщині. За власним твердженням — родич видатного українського історика, академіка ВУАН Михайла Слабченка.

Миросла́в Миха́йлович Ско́рик (13 липня 1938, Львів, Львівське воєводство, Польська республіка — 1 червня 2020, Київ, Україна) — видатний^[2] український композитор і музикознавець, Герой України (2008), народний артист України (1988), заслужений діяч мистецтв УРСР (1969), лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та Республіканської премії імені Миколи Острозького (1968), кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України (2006—2010), художній керівник Київської опери (2011—2016), Національна легенда України (2021, посмертно)

Євге́н Харла́мпійович Чикале́нко (9 (21) грудня 1861, Перешори, Одеська область, Україна —20 червня  1929, Подєбради, Чехословаччина або Прага) визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист. Один з ініціаторів скликання Центральної Ради.

Князі Коріатовичі – династія литовсько-руських князів. Саме за часів їх правління місто Черкаси вперше фіксується в історичних документах; крім того, місто Черкаси управляється безпосередньо цими князями через їх представників (зокрема, першим відомим нам керівником міста був воєвода Бедрих у 1392 р. – слуга Федора Коріатовича); воно стає важливим оборонним пунктом Подільського князівства, що підтверджується згадкою його саме, як «подільського» у «Списку міст руських». Саме за Коріатовичів (до 1393 р.) місто Черкаси стає важливим торгівельним центром, що підтверджується появою в межах міста та його околиць значної кількості монетних знахідок та скарбів саме другої половини ХIV ст.

Узвіз Єрмилівський - запропонована назва, пов’язана з метою усунення дублету (вул. Пастерівська, провулок Пастерівський) та збереження в топоніміці міста Черкаси згадки про першу назву вулиці Пастерівської вул. Єрмилівська, що відома в Черкасах з 1884 року. Зазначений узвіз є продовженням вулиці Пастерівської.

Одним з основних принципів топонімічної політики міста Черкаси має бути збереження і відновлення традиційного історичного середовища міста. При виборі нової назви пріоритет має віддаватися історичній назві, прийнятній у сучасних умовах. Тобто, вихідна позиція при проведенні топонімічної політики є не перейменування, а відновлення (повернення) старовинних назв та обов’язкове збереження тих, що уціліли або відновлені. При цьому особлива увага має бути приділена унікальним черкаським назвам, які є суто місцевими, не поширеними в інших містах.

Також важливо відтворити у назвах сучасних об’єктів (вулиць) зниклі на нинішній час історичні назви (мікротопоніми), що стосувалися окремих історичних частин міста: кварталів, кутків, урочищ тощо.