Додаток

до рішення Черкаської міської ради

від_______________ № ___________

ПЕРЕЛІК

вулиць та провулків, які перейменуються у місті Черкаси

Пояснювальна записка

до проекту рішення:

«Про перейменування вулиць Менделєєва, Мечникова, Можайського, Некрасова та провулків Мічуріна, Можайського, Молоткова, Нахімова, Невського, Нестерова у місті Черкаси»

Пропозиції щодо перейменування зазначених вулиць та провулків розглядалися на засіданнях топонімічної комісії при виконавчому комітеті Черкаської міської ради (протоколи засідання від 20.04.2022, від 17.02.2017, від 14.06.2022) та виносилися на громадські обговорення «Про найменування та перейменування об’єктів топоніміки міста Черкаси», що  відбувалися з 21.07.2022 по 23.09.2022, Черкаська міська рада

Під час громадського обговорення надходили наступні пропозиції :

вулиця Менделєєва на вулицю В’ячеслава Липинського (або Черкаська Просіка, або Святителя-хірурга Луки)

В'ячесла́в (Вацлав) Казими́рович Липи́нський 17.04. 1882, — 14.06.1931, Перніц біля Відня, Вінер-Нойштадт-Ланд, Нижня Австрія, Австрійська Республіка) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату — посол України в Австрії.

Вулицю Мечникова на вулицю Кароля Шимановського

Ка́роль Мацей Шимано́вський ( 6.10.1882, Тимошівка, Тимошівська волость (Чигиринський повіт), Чигиринський повіт, Київська губернія,  — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист.

Вулицю Можайського на вулиця Степана Бандери - активного діяча УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у XX сторіччі^[3]. В 2010 посмертно нагороджений званням герой України. Вважається національним героєм України. У 2008 році був визнаний третім зі ста великих українців після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова за підсумками голосів в опитуванні громадської думи "Великі Українці.

Вулицю Некрасова на вулицю Михайла Брайчевського

Брайчевський Михайло Юліанович (нар. 6 вересня 1924, Київ — пом. 23 жовтня 2001, Київ) — український історик та археолог. Лауреат премії ім. М. Грушевського, лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, член Української вільної академії наук (США), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. М. Грушевського, заслужений діяч науки і техніки, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Провулок Мічуріна на провулок Дмитра Бочкова

Дмитро́ Пана́сович Бочко́в (1887, місто Остер Чернігівської губернії —1982) — український бібліограф, краєзнавець.1908 року Дмитро Бочков закінчив Чернігівську духовну семінарію. Навчався в Московському археологічному інституті (1915). У 1909–1915 роках працював у Контрольній палаті міста Вільно (нині Вільнюс), у 1915–1916 роках — у публічній бібліотеці Рум'янцевського музею в Москві.

1917 року Бочков переїхав у Черкаси. 1918 року заснував Черкаський краєзнавчий музей, в якому працював 16 років. У 1934–1941 роках Бочков був коректором, завідувачем відділу рукописів і стародруків Державної історичної бібліотеки України в Києві. Під час Німецько-радянської війни, у 1941–1944 роках, працював коректором, відповідальним секретарем у редакціях районних газет Саратовської області. 1944 року повернувся до Києва і до виходу на пенсію працював на різних посадах в Міністерстві освіти Української РСР. Від 1906 року був членом Чернігівської губернської вченої архівної комісії.

Провулок Можайського на провулок Княгині Ольги

О́льга (давньоскан., хрещене ім'я — Олена; нар. прибл. між 880 та 920— 11 (24) липня 969) — княгиня київська, дружина руського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому сину Святославу і фактичною правителькою Русі у 944—964 роках^[2].

Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство^[3]. У 964 році передала владу синові. Похована за християнським звичаєм^[4]. Канонізована Католицькою і Православною церквою як свята Ольга.

Провулок Молоткова на провулок Юрія Липи

Ю́рій Іва́нович Ли́па (5 травня 1900, Одеса (або Старі Санжари, Полтавська губернія) — 20 серпня 1944, с. Шутова, Яворівський район, Львівська область) — український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції. Один з ідеологів українського націоналізму. Вважається одним з провідних українських філософів першої половини ХХ століття.

Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.^[

Провулок Нахімова на провулок Михайла Білинського

 Миха́йло Іва́нович Біли́нський (також Білінський, 12.07. 1883, Драбове-Барятинське — 17 .11.1921) — український військовий діяч, контр-адмірал УНР. Наприкінці 1917 р. — один з організаторів українського морського міністерства. Міністр морських справ УНР. Міністр внутрішніх справ УНР. Організатор та командир Дивізії морської піхоти Директорії УНР (1919—1921). Загинув у бою під час Другого зимового походу. Ім'я Адмірала Білинського присвоєно 36-й окремій бригаді морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України

Провулок Хмільник.  У ХІХ ст. тут було урочище Хмільник (попередник Ботанічного саду ЧНУ)Назва запропонована з метою збереження в топоніміці міста Черкаси згадки про це урочище. Одним з основних принципів топонімічної політики міста Черкаси, має бути збереження і відновлення традиційного історичного середовища міста. При виборі нової назви пріоритет має віддаватися історичній назві, прийнятній у сучасних умовах. Тобто, вихідна позиція при проведенні топонімічної політики є не перейменування, а відновлення (повернення) старовинних назв та обов’язкове збереження тих, що уціліли або відновлені. При цьому особлива увага має бути приділена унікальним черкаським назвам, які є суто місцевими, не поширеними в інших містах. Також важливо відтворити у назвах сучасних об’єктів (вулиць) зниклі на нинішній час історичні назви (мікротопоніми), що стосувалися окремих історичних частин міста: кварталів, кутків, урочищ тощо.

провулок Нестерова на  провулок Яська Воронченка

Воронченко Яків (Яцько, 1609^[1] — 1679) — український державний та військовий діяч доби Гетьманщини. черкаський (1648 — 52) і прилуцький (1652 — 57; 1658) полковник. Сподвижник гетьманів Петра Дорошенка і Остапа Гоголя.