Проект рішення
							№ 110-9-рд
		ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА РАДА
<
Про приєднання до європейської ініціативи «Угода мерів щодо клімату і енергії»
>
З метою підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, посилення організаційно - адміністративної спроможності, покращення якості енергетичних послуг, захисту довкілля та забезпечення сталого розвитку громади, керуючись статтями 15 та 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Черкаська міська рада ВИРІШИЛА: Приєднатися до європейської ініціативи «Угода мерів щодо клімату і енергії» (Угода мерів щодо клімату і енергії додається). Взяти на себе зобов’язання до 2030 року скоротити викиди СО2 (за можливості інших парникових газів) на 30 відсотків за рахунок заходів з підвищення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії, а також підвищувати стійкість за рахунок адаптації до наслідків зміни клімату. 3. Уповноважити міського голову Бондаренка Анатолія Васильовича від імені територіальної громади міста Черкаси підписати угоду за формою приєднання (формуляр приєднання до угоди мерів додається). 4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника міського голови с питань діяльності виконавчих органів ради Тищенка С. О. та постійну комісію з питань житлово-комунального господарства, транспорту та екології (Батир Р. А.).   Міський голова                                                                              А. В. Бондаренко

 

 
УГОДА МЕРІВ ЩОДО КЛІМАТУ І ЕНЕРГІЇ
Ми, Мери, що підписують цю Угоду, поділяємо бачення сталого майбутнього – незалежно від розмірів нашого муніципалітету і його розташування на карті світу. Це спільне бачення стимулює наші дії з вирішення взаємопов’язаних проблем: пом’якшення наслідків зміни клімату, адаптації і стійкої енергетики. Спільно ми готові здійснювати конкретні довгострокові кроки, які забезпечать екологічно, соціально та економічно стійке середовище для нинішніх і майбутніх поколінь. Наш спільний обов’язок полягає у створенні більш стійких, привабливих, прийнятних для життя, життєстійких і енергоефективних територій.
 
МИ, МЕРИ, ВИЗНАЄМО, ЩО:
Зміна клімату вже наявна і є одним із найсерйозніших викликів нашого часу, що вимагає негайних дій та співпраці між місцевими, регіональними та національними органами влади по всьому світу;
Місцеві органи влади – це ключові двигуни переходу в енергетиці та боротьби проти змін клімату на найближчому до громадян рівні управління. Вони несуть спільну відповідальність за дії в сфері охорони клімату з регіональними та національними владами, і хочуть діяти незалежно від зобов’язань інших сторін.
Місцеві та регіональні органи влади, в усіх соціально-економічних ситуаціях і географічних місцях розташування, стоять на передовій у боротьбі за зниження уразливості своїх територій по відношенню до різних впливів змін клімату. Хоча зусилля, спрямовані на скорочення викидів, вже докладаються, однак адаптація все ще залишається необхідним і невід’ємним доповненням до пом’якшення наслідків змін клімату;
Пом’якшення наслідків змін клімату та адаптація можуть дати численні переваги для навколишнього середовища, суспільства і економіки. Спільне вирішення цих проблем відкриває нові можливості для сприяння сталому розвитку на місцях.
Сюди входить: формування інклюзивних, стійких до зміни клімату, енергоефективних спільнот і інфраструктур; поліпшення якості життя; стимулювання інвестицій та інновацій; стимулювання розвитку місцевої економіки і створення робочих місць; більш активне залучення зацікавлених сторін і розвиток співробітництва;
Місцеві рішення проблем, пов’язаних з енергією і кліматом, допомагають забезпечити безпечну, стійку, конкурентоспроможну і доступну енергію кожному громадянину і, відповідно, сприяють скороченню енергетичної залежності та захисту вразливих споживачів.
 
МИ, МЕРИ, МАЄМО СПІЛЬНЕ БАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ ДО 2050 РОКУ:

• Декарбонізація територій, що дозволяє сприяти стримуванню глобального потепління нижче позначки в 2 градуси за Цельсієм порівняно з доіндустріальними температурними значеннями, у відповідності з міжнародною кліматичною угодою, досягнутою на Конференції Сторін в Парижі в грудні 2015 року;
• Більш стійкі території, готові до неминучих негативних впливів змін клімату;
• Загальний доступ до безпечних, сталих і доступних енергетичних послуг для всіх, що дозволяє поліпшити рівень життя і підвищити енергетичну безпеку.

 
МИ, МЕРИ, ЗОБОВ’ЯЗУЄМОСЯ СПРИЯТИ ВПРОВАДЖЕННЮ ТАКОГО БАЧЕННЯ ШЛЯХОМ:

• Скорочення викидів двоокису вуглецю (а також, по можливості, інших парникових газів) на нашій території, принаймні, на 30% до 2030 року, шляхом підвищення енергоефективності та збільшення використання відновлюваних джерел енергії;
• Підвищення своєї життєздатності шляхом адаптації до впливу кліматичних змін:
• Обміну нашим баченням, результатами, досвідом та ноу-хау з іншими місцевими та регіональними органами влади в рамках ЄС та поза його межами, шляхом безпосереднього співробітництва та рівноправної взаємодії, зокрема, в рамках Глобальної Угоди Мерів.

Для переходу зобов’язань наших місцевих органів влади в дії, ми беремо на себе зобов’язання з реалізації, наданої в Додатку І, покрокової дорожньої карти, включаючи розробку Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату, а також, регулярний моніторинг його виконання.
 
МИ, МЕРИ, ВИЗНАЄМО, ЩО НАШЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ВИМАГАЄ:

• сильного політичного лідерства;
• визначення амбітних, довгострокових цілей, що виходять за межі політичних повноважень;
• скоординованої (взаємо)дії в рамках заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату і адаптації, шляхом мобілізації всіх муніципальних відділів, що мають стосунок до вирішення цих проблем;
• міжсекторного та цілісного територіального підходу;
• виділення відповідних людських, технічних та фінансових ресурсів;
• залучення всіх зацікавлених сторін на наших територіях;
• надання повноважень громадянам як ключовим споживачам енергії, «користувачам професійного рівня» і учасникам енергетичної системи, що реагує на попит;
• негайних дій, зокрема, за допомогою виграшних і гнучких заходів;
• впровадження розумних рішень технічних і громадських проблем, пов’язаних з енергетичним переходом;
• періодичної корекції наших дій виходячи з результатів моніторингу та оцінки;
• комбінованого горизонтального та вертикального співробітництва (наприклад, між місцевими органами влади і всіма рівнями уряду).

 
МИ, МЕРИ, ВІТАЄМО:

• Ініціативу Європейської Комісії зі зведення обох компонентів – пом’якшення наслідків змін клімату та адаптації – до єдиної спільної ініціативи та подальшого посилення синергії з іншими відповідними стратегіями та ініціативами ЄС;
• Підтримку Європейської Комісії в справі поширення нової моделі Угоди Мерів на інші частини світу за допомогою Глобальної Угоди Мерів;
• Підтримку Угоди Мерів та її цілей з боку Комітету регіонів, як інституційного голосу місцевих та регіональних органів влади ЄС;
• Допомогу місцевим органам влади у виконанні їх зобов’язань щодо пом’якшення наслідків змін клімату і адаптації, що надається Державами-Учасниками, регіонами, провінціями, містами-наставниками та іншими інституційними структурами.

 
МИ, МЕРИ, ЗАПРОШУЄМО:

• ІНШІ МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ:

• Приєднатися до нас в рамках спільноти Угоди Мерів;
• Ділитися знаннями та брати участь у діяльності, спрямованій на формування потенціалу в рамках Угоди Мерів.

 

• РЕГІОНАЛЬНІ/СУБРЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНИ ВЛАДИ:

• Надавати нам стратегічне керівництво, технічну та фінансову підтримку в розробці, реалізації та моніторингу нашого(их) плану(ів) дій та відповідних кроків;
• Допомагати нам у заохоченні (посиленні) співпраці та застосуванні загальних підходів з метою підвищення ефективності та інтегрування дій.

 

• НАЦІОНАЛЬНІ УРЯДИ:

• Брати на себе відповідальність за вирішення проблеми змін клімату та надавати відповідну політичну, технічну і фінансову підтримку в підготовці та реалізації наших місцевих стратегій щодо пом’якшення наслідків змін клімату і адаптації;
• Залучати нас до підготовки та реалізації національних стратегій щодо пом’якшення наслідків змін клімату і адаптації;
• Забезпечувати необхідний доступ до механізмів фінансування підтримки дій по боротьбі зі зміною клімату та в галузі енергетики на місцях;
• Визнавати вплив наших зусиль на місцях, враховувати наші потреби та відображати наші погляди в європейських і міжнародних кліматичних процесах.

 

• ЄВРОПЕЙСЬКІ УСТАНОВИ:

• Консолідувати політичні зусилля для підтримки реалізації місцевих кліматичних і енергетичних стратегій і налагоджування співробітництва між містами;
• Надавати нам відповідну операційну і технічну допомогу, і заохочувальну підтримку;
• Продовжувати сприяти просуванню Угоди Мерів у відповідних стратегіях, програмах підтримки і діях Європейського Союзу, залучаючи нас до стадій підготовки і реалізації;
• Продовжувати надавати можливі джерела фінансування, сприяючи реалізації наших зобов’язань, а також пропонуючи цілеспрямовані засоби надання допомоги в розробці проектів, які допоможуть нам розробляти, виставляти на тендер і починати впровадження інвестиційних програм;
• Визнавати нашу роль і зусилля з пом’якшення наслідків змін клімату і адаптації, а також інформувати міжнародну спільноту про наші досягнення.

 

• ІНШІ ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ[1]:

• Мобілізувати досвід, ноу-хау, технології та фінансові ресурси, які доповнюють і підсилюють наші спроби на місцях, і ділитися ними, а також розширювати нарощування потенціалу, сприяти інноваціям та інвестиціям;
• Стати активними гравцями в енергетичному переході і підтримувати нас шляхом участі в діях спільноти.

 
ДОДАТОК І
 
ПОКРОКОВА ПРОЦЕДУРА ТА КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ УГОДИ МЕРІВ
 
ЗАГАЛЬНА ДОРОЖНЯ КАРТА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОГО БАЧЕННЯ:
Щоб досягти своїх цілей щодо пом’якшення наслідків змін клімату та адаптації, підписанти Угоди Мерів зобов’язуються здійснити наступні кроки:
 

КРОКИ/ЕТАПИ	ПОМ’ЯКШЕННЯ	АДАПТАЦІЯ
Ініціювання та вихідний огляд	Підготовка Базового кадастру викидів	Підготовка Оцінки ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, і уразливості
Визначення стратегічних цілей та планування	Подання Плану дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК) і широке впровадження ідей щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації[2] у відповідні політичні документи, стратегії та плани протягом двох років після рішення муніципальної ради про приєднання до Угоди
Реалізація, моніторинг і звітність	Звіт про реалізацію дій, що подається кожні два роки після подачі ПДСЕРК на платформі ініціативи

 
Упродовж І-ІІ року буде закладено підвалини для розробки плану, сфокусовані на оцінці ситуації (основні джерела викидів і потенціал їх скорочення, головні кліматичні ризики і вразливість, а також поточні/майбутні проблеми, пов’язані з ними), визначення пріоритетів щодо пом’якшення наслідків змін клімату та адаптації, а також швидких і видимих результатів, посиленні участі суспільства і мобілізації достатньої кількості ресурсів та можливостей для здійснення необхідних кроків. У наступні роки увагу буде зосереджено на реалізації дій і проектів, ініційованих для прискорення впровадження змін.
Угода мерів пропонує основу для дій, які допоможуть органам місцевої влади реалізовувати свої плани щодо пом’якшення наслідків змін клімату та адаптації, в той же час, беручи до уваги місцеву специфіку. Підписантам надається достатня гнучкість у виборі оптимального шляху реалізації дій на місцях. Навіть  в разі пріоритетів, що розрізняються, доцільно, щоб місцеві органи влади застосовували інтегрований і цілісний підхід.
 
ШЛЯХ ДО ПОМ’ЯКШЕННЯ
Шлях  до пом’якшення передбачає певну ступінь гнучкості для підписантів, зокрема, для кадастру викидів парникових газів (наприклад, базовий рік, вибір ключових секторів, коефіцієнти викидів, які використовуються для підрахунків, одиниця викидів, використовувана для звітності[3] і т. д.).
 
ШЛЯХ ДО АДАПТАЦІЇ
Шлях до адаптації залишається досить гнучким для того, щоб інтегрувати нові знання та результати, а також відображати зміни в умовах і можливостях підписантів. Оцінку кліматичних ризиків та вразливості має бути здійснено протягом узгодженого дворічного періоду. Результати закладуть підвалини для того, щоб визначити, як зробити територію більш стійкою. Адаптаційну стратегію, яку необхідно інтегрувати в План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату і врахувати в інших відповідних документах з планування, з часом може бути посилено та скориговано. Спочатку можна розглянути найбільш виграшні дії, а потім доповнити їх іншими діями (наприклад, при перегляді ситуації кожні два роки, під час перегляду Плану дій) – це дасть можливість провадити адаптацію в потрібний момент часу та з більш низькими витратами.
 
ПЕРЕКОНЛИВИЙ ПРОЗОРИЙ РУХ 

• Політичне підтвердження: Зобов’язання, План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату та інші відповідні документи, ратифікуються рішенням муніципальної ради. Це створює можливості для надійної довгострокової політичної підтримки.
• Чітка, послідовна і узгоджена основа для збору даних та звітності: Заснована на досвіді практикуючих муніципалітетів, регіонів та міських об’єднань, методологія Угоди спирається на значну технічну і наукову базу, розроблену спільно з Європейською Комісією.
• Розроблено загальні методологічні принципи та шаблони звітів, що дозволяють підписантам структуровано і систематично відстежувати результати, звітувати і публічно розкривати інформацію про свої успіхи. Наданий План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату загальнодоступний для ознайомлення на онлайн профілі (сторінці) підписанта на веб-сайті Угоди Мерів. Це забезпечує прозорість, підзвітність та співставність дій підписантів щодо боротьби зі зміною клімату.
• Визнання та візуалізація вжитих зусиль: Індивідуальні та колективні результати підписантів, зібрані завдяки шаблонами звітності, публікуються на веб-сайті Угоди з метою надихати, сприяти обміну інформацією та самооцінки. Дані по звітності, що отримані завдяки Угоді Мерів, дають можливість підписантам демонструвати широкий вплив своїх дій на місцях. Дані, що збираються завдяки базі Угоди для звітності, також забезпечують необхідний зворотний зв’язок щодо дій на місцях для національних, європейських і міжнародних органів, що приймають рішення.
• Оцінка даних, наданих підписантами: Такий контроль якості сприяє забезпеченню надійності і обґрунтованості всієї ініціативи Угоди Мерів.
• Призупинення участі в разі недотримання: Підписанти згодні з тим, що вони будуть відсторонені від участі в ініціативі – на підставі завчасного письмового повідомлення з боку Офісу Угоди Мерів – в разі, якщо зазначені вище документи (тобто, План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату і Звіти про реалізацію) не надані протягом встановлених тимчасових меж. Така процедура забезпечує більш високу прозорість і справедливість по відношенню до інших підписантів, які виконують свої зобов’язання.

 
ДОДАТОК ІІ
 
БАЗОВА ІНФОРМАЦІЯ І КОНТЕКСТ
 
Підписанти Угоди Мерів дають зобов’язання перед цією ініціативою, повністю усвідомлюючи наступні аспекти:

• Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) ще раз підтвердила в своєму П’ятому оціночному звіті, що кліматичні зміни – це реальність, і що людська діяльність продовжує впливати на клімат Землі;
• Згідно з даними МГЕЗК, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація – це взаємодоповнюючі підходи, спрямовані на скорочення ризиків, пов’язаних з впливами кліматичних змін за різними часовими шкалами;
• Національні уряди погодили в рамках Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (РКЗК) колективну мету збереження середнього рівня глобального потепління нижче 2 °С порівняно з передпромисловими рівнями;
• В контексті Конференції Організації Об’єднаних Націй Ріо+20 національні уряди погодили комплекс Цілей сталого розвитку (ЦСР); серед яких ЦСР7 вимагає від міжнародного співтовариства «забезпечення доступу до доступної, надійної, стійкої і сучасної енергії для всіх», а ЦСР11 – «зробити міста і поселення людей інклюзивними, надійними, прийнятними для життя і стійкими» і ЦСР13 – «вжити термінових заходів з боротьбі зі змінами клімату і його наслідками»;
• Ініціатива «Стала енергія для всіх», розроблена Генеральним секретарем ООН в 2011 році, зосереджена на досягненні наступних трьох взаємопов’язаних цілей до 2030 року: «забезпечення загального доступу до сучасних енергетичних послуг», «подвоєння темпів підвищення енергоефективності», і «подвоєння частки поновлюваних джерел енергії в глобальному енергетичному балансі»;
• Європейська Комісія (ЄС) в 2008 році офіційно розпочала впровадження Угоди Мерів, а в 2014 році – ініціативи Мерів по адаптації як ключову дію в рамках стратегії ЄС щодо адаптації до змін клімату (ЄС, 2013) з метою залучення та підтримки місцевих органів влади до дій, спрямованих на пом’якшення наслідків і адаптацію до змін клімату;
• З моменту початку реалізації Угода Мерів визнана ключовим інструментом ЄС, що було особливо підкреслено в рамках стратегії Європейського Союзу (ЄС, 2015), і стратегії енергетичної безпеки Європи (ЄС, 2014), спрямованої на прискорення енергетичного переходу та підвищення безпеки поставок енергії;
• У жовтні 2014 року ЄС прийняв нові засади в області кліматичної та енергетичної політики до 2030 року, встановивши нові цілі (а саме, принаймні 40%-е внутрішнє скорочення викидів парникових газів, принаймні 27%-е споживання енергії в ЄС з відновлюваних джерел, принаймні 27%-е заощадження енергії);
• Європейська комісія в 2011 році прийняла «Дорожню карту з переходу до конкурентоспроможної низьковуглецевої економіки 2050», спрямовану на скорочення викидів парникових газів в ЄС на 80-95% до 2050 року порівняно з 1990 роком. Цю ініціативу вітав Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу;
• Комітет регіонів ЄС (КР) підкреслює своє зобов’язання щодо подальшої підтримки Угоди Мерів, наприклад, через створення цілеспрямованої платформи в рамках Комітету регіонів та інших механізмів, про що йдеться в його Висновку про майбутнє Угоди (ENVE-VI-006).

ДОДАТОК ІІІ
 
ГЛОСАРІЙ
 

Адаптація:	дії, що вживаються з метою запобігання негативним впливам змін клімату, запобігання або зведення до мінімуму шкоди, яку вони можуть завдати, і використання можливостей, які вони можуть створити.
Зміна клімату:	будь-які зміни клімату впродовж часу, або через природні зміни, або внаслідок людської діяльності.
Кадастр викидів:	кількісний підрахунок парникових газів (СО2 або СО2 еквівалент), що викидаються в результаті енергоспоживання на території підписанта Угоди Мерів в конкретний рік. Кадастр дає можливість визначати головні джерела викидів і відповідний потенціал їх скорочення.
Пом’якшення наслідків змін клімату:	дії, що вживаються для скорочення концентрації парникових газів, які викидаються в атмосферу.
Звіт про реалізацію (моніторинговий звіт):	документ, який підписанти Угоди зобов’язуються надавати кожні два роки після подачі свого ПДСЕРК, в якому зазначаються проміжні результати його реалізації. Мета цього звіту полягає в тому, щоб забезпечити моніторинг результативності дій, спрямованих на досягнення запланованої мети.
Безпрограшні варіанти (адаптації):	кроки, які забезпечують безпосередню (негайну) економічну і екологічну вигоду. До них варто вдаватися у всіх прогнозованих сценаріях змін клімату.
Користувачі професійного рівня:	активні користувачі, користувачі, які несуть відповідальність не лише за власне споживання енергії, але і беруть на себе відповідальність за її виробництво.
Життєстійкість:	здатність соціальної або екологічної системи сприймати порушення, зберігаючи, при цьому, колишні базові способи функціонування і здатність до адаптації стосовно стресів і (кліматичних) змін.
Оцінка ризиків та вразливості:	аналіз, що визначає природу і ступінь ризику шляхом аналізу потенційних загроз і оцінки вразливості, які можуть становити потенційну небезпеку або приносити шкоду людям, збиток майну, впливати на засоби існування і середовище, від якого вони залежать – вона дає можливість визначити найбільш важливі сфери і, відповідно, надає інформацію особам, які приймають рішення. Така оцінка може бути спрямована на ризики, пов’язані з повенями, екстремальними погодними умовами і аномальною спекою, засухами і нестачею води, буревіями та іншими екстремальними погодними явищами, збільшенням кількості лісових пожеж, підвищенням рівня моря і берегової ерозією (якщо є такі випадки).
Ризик:	ймовірність негативних наслідків або втрат в соціальному, економічному або екологічному плані (наприклад, для життя, стану здоров’я, засобів існування, активів і послуг), які могли б статися з конкретним співтовариством або суспільством, що знаходяться під впливом нестійких умов протягом якогось конкретного періоду в майбутньому.
План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК):	ключовий документ, в якому підписант угоди визначає, яким чином він має намір виконати свої зобов’язання. У ньому визначені кроки, спрямовані на пом’якшення наслідків змін клімату та адаптацію, які сприятимуть досягненню цілей, а також вказані тимчасові межі і розподіл обов’язків.
Вразливість:	ступінь того, наскільки система сприйнятлива і не може чинити опір негативному впливу змін клімату, включно з мінливістю клімату і екстремальні умови (протилежне життєздатності).

 

 
ФОРМУЛЯР ПРИЄДНАННЯ ДО УГОДИ МЕРІВ
 
Я, Бондаренко Анатолій Васильович міський голова міста Черкаси, уповноважений рішенням сесії [дата та номер рішення сесії, назва відповідної ради] підписати Угоду Мерів щодо Клімату та Енергії, повністю усвідомлюючи зобов’язання, що викладені в Офіційному документі Угоди та підсумовані нижче:
 
Відповідно, Черкаська міська рада зобов’язується:

• Скоротити викиди СО₂ (та, можливо, інші парникові гази) на своїй території, принаймні, на 30% до 2030 року, шляхом підвищення енергоефективності та росту використання відновлювальних джерел енергії.
• Підвищити стійкість до змін клімату шляхом адаптації.

 
З метою виконання відповідних зобов’язань, Черкаська міська рада, зобов’язується застосувати наступний покроковий підхід:

• Підготувати Базовий кадастр викидів і провести Оцінку ризиків і вразливості до змін клімату;
• Подати План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК) впродовж двох років від вищевказаної дати прийняття рішення міською радою, інтегрувати ідеї щодо запобігання змін клімату та адаптації у відповідні політики, стратегії та плани;
• Подати Звіт про реалізацію щонайменше кожні два роки після затвердження Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату з метою його оцінки, моніторингу та перевірки;
• Обмінюватись нашим баченням, досягнутими результатами, напрацюваннями та досвідом з іншими місцевими та регіональними органами влади в рамках ЄС та поза його межами, шляхом безпосередньої співпраці та рівноправної взаємодії.

Я визнаю, що участь, Черкаської міської ради в даній ініціативі буде призупинено на підставі заздалегідь надісланого письмового повідомлення від команди Проекту ЄС «Угода мерів – Схід» у разі, якщо План дій сталого енергетичного розвитку та клімату і звітність щодо його виконання не буде подано протягом встановлених часових рамок.
 
Черкаська міська рада: 18000, м. Черкаси. вул. Байди Вишнивецького 36
 
[Прізвище, ім’я, e-mail та номер телефону контактної особи]
 
[Дата]
 
 
 
 

Пояснювальна записка до проекту рішення Черкаської  міської ради «Про приєднання до європейської ініціативи «Угода мерів щодо клімату і енергії»     Відповідно до статтей 15 та 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, посилення організаційно - адміністративної спроможності, покращення якості енергетичних послуг, захисту довкілля та забезпечення сталого розвитку громади, підготовлено проект рішення «Про приєднання до європейської ініціативи «Угода мерів щодо клімату і енергії». Місцеві та регіональні органи влади стоять на передовій у боротьбі за зниження уразливості своїх територій по відношенню до різних впливів змін клімату. Хоча зусилля, спрямовані на скорочення викидів, вже докладаються, однак адаптація все ще залишається необхідним і невід’ємним доповненням до пом’якшення наслідків змін клімату. Пом’якшення наслідків змін клімату та адаптація можуть дати численні переваги для навколишнього середовища, суспільства і економіки. Спільне вирішення цих проблем відкриває нові можливості для сприяння сталому розвитку на місцях. Тому місцеві рішення проблем, пов’язаних з енергією і кліматом, допомагають забезпечити безпечну, стійку, конкурентоспроможну і доступну енергію кожному громадянину та сприяють скороченню енергетичної залежності та захисту споживачів.
Директор департаменту економіки та розвитку					І .І. Удод